-1-
іменник чоловічого роду, істота
(вартовий) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ше́львах ше́львахи
родовий ше́льваха ше́львахів
давальний ше́львахові, ше́льваху ше́львахам
знахідний ше́льваха ше́львахів
орудний ше́львахом ше́львахами
місцевий на/у ше́львахові, ше́льваху на/у ше́львахах
кличний ше́льваху ше́львахи

Словник синонімів

ВАРТОВИ́Йім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙрозм., СТРАЖзаст.,ВАРТІВНИ́ЧИЙзаст., ВАРТОВИ́Кзаст., СТІЙКОВИ́Йзаст., СТІ́ЙЧИКзаст., ШЕ́ЛЬВАХдіал., заст.; КОНВО́ЙНИК, КОНВО́ЙНИЙ, КОНВОЇ́Р (той, хто, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Вартові здіймають з Нартала частину ланцюгів, але руки й ноги лишають у кайданах (Леся Українка); Прибіг вартівник із табору (І. Франко); З жахом прислухається вона до пострілів чатових (З. Тулуб); Сиділи в машині командуючого Галка й Орел. У кожухах, які одягають у люті морози сторожі, караульні (П. Автомонов); - Агей, на конях, козаки! - гукнув озброєний страж біля воріт замку (І. Ле); Вартовик з переполоху закричав (П. Панч); На башті маячить стійковий (Ю. Яновський); Замок охороняли стійчики; Під вікнами в’язниці ходить шельвах-жовнір з карабіном (І. Франко); Біля вагонів здоровезні мордані-конвойники з Вовчої сотні, з особистої Махнової охорони (О. Гончар); Виходять кілька душ конвойних з рушницями, між ними плазує на землі увесь укручений ланцюгами Кармелюк (С. Васильченко); Коломийський староста недаремно старався, добираючи Іванові конвоїра. Жандарм, що супроводив його, був якраз доброю людиною (П. Колесник). - Пор. 1. охоро́нець, 1. сто́рож.