шелестливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шелестли́вий шелестли́ва шелестли́ве шелестли́ві
родовий шелестли́вого шелестли́вої шелестли́вого шелестли́вих
давальний шелестли́вому шелестли́вій шелестли́вому шелестли́вим
знахідний шелестли́вий шелестли́ву шелестли́ве шелестли́ві
орудний шелестли́вим шелестли́вою шелестли́вим шелестли́вими
місцевий на/у шелестли́вому, шелестли́вім на/у шелестли́вій на/у шелестли́вому, шелестли́вім на/у шелестли́вих

Словник синонімів

ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙрідше,ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙрозм.,ЛОПОТЛИ́ВИЙрозм.,ЛОПОТЮ́ЧИЙрозм. рідше;ШОРСТКИ́Йрозм. (про звук). П’ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Л. Смілянський); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе (В. Земляк); Тонко пахли матіолові сутінки, кликали до себе шарудливі копиці (І. Муратов); Спиваю сік густий з терпких морозних грон,.. Спиваю шурхотливий падолист (І. Драч); Одного разу подарує [село].. переддощове надвечір’я з шелестючими фікусами на подвір’ї (В. Медвідь); Дугою вигинаються бамбукові древка лопотливих знамен (О. Гончар); Рішуче підійшов [Леус] до вішалки, зняв свого лопотючого дощовика (Ю. Збанацький); Авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).