БРЕСТИ́ (іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому); БРЬО́ХАТИрозм., БРЬО́ХАТИСЯрозм. (поволі брести); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ШЕЛЕ́ПАТИдіал.,ШЕЛЕ́ПАТИСЯдіал. (брести з шумом). Вже море бійцям по пояс, а колючі дроти не кінчаються.. Не спиняючись, бредуть бійці, десь таки буде край цим укріпленням (О. Гончар); Гряззю брьохали люди, над розтягненим у поході військом стояв притишений, але важкий і рівний гамір (І. Ле); Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (М. Коцюбинський); Ми пускаємо саночки попереду, а самі чвалаємо збитим снігом (Д. Бузько); В одному з таких завулочків він несподівано наткнувся на незнайомого, що чалапав по гнилистій багнюці (П. Колесник); Хома тим часом, чалапкаючи в калюжах, добрався до крайнього воза (О. Гончар). - Пор. I. 1. броди́ти.