шебутний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шебутни́й шебутна́ шебутне́ шебутні́
родовий шебутно́го шебутно́ї шебутно́го шебутни́х
давальний шебутно́му шебутні́й шебутно́му шебутни́м
знахідний шебутни́й, шебутно́го шебутну́ шебутне́ шебутні́, шебутни́х
орудний шебутни́м шебутно́ю шебутни́м шебутни́ми
місцевий на/у шебутно́му, шебутні́м на/у шебутні́й на/у шебутно́му, шебутні́м на/у шебутни́х