швякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | швя́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | швя́кнімо, швя́кнім | |
2 особа | швя́кни | швя́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | швя́кну | швя́кнемо, швя́кнем |
2 особа | швя́кнеш | швя́кнете |
3 особа | швя́кне | швя́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | швя́кнув | швя́кнули |
жін.р. | швя́кнула | |
сер.р. | швя́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
швя́кнувши |