-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив швидкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   швидку́ймо
2 особа швидку́й швидку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа швидкува́тиму швидкува́тимемо, швидкува́тимем
2 особа швидкува́тимеш швидкува́тимете
3 особа швидкува́тиме швидкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа швидку́ю швидку́ємо, швидку́єм
2 особа швидку́єш швидку́єте
3 особа швидку́є швидку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
швидку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. швидкува́в швидкува́ли
жін. р. швидкува́ла
сер. р. швидкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
швидкува́вши

Словник синонімів

ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ[ПРИСПІША́ТИ], ХАПА́ТИСЯрозм., ШВИДКУВА́ТИрозм., ПОМИКА́ТИрозм., ША́МКАТИдіал., ПОСКОРЯ́ТИСЯдіал., ГАЛИ́ТИСЯдіал.; ГНА́ТИрозм., ГНА́ТИСЯрозм., БІ́ГТИрозм., ТРІПА́ТИфам. (намагатися скоріше, вчасно прибути кудись). - Док.: поспіши́ти, поспіши́тися, поква́питися, приспіши́ти, похопи́тися, поскори́тися. Умираючи, старий Чумак.. наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати, телеграму вдарити, щоб мерщій поспішали, поки ще він живий (І. Багряний); Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (М. Коцюбинський); Патріоти застрягли перед ґратами і дячки й поліцаї не спішили їх пропускати далі (М. Грушевський); Почистивши палітру, її в етюдовий ящичок уклав і .. спішуся із ящиком в руці до Валу (П. Тичина); Васильович іще здалеку побачив дядьків, які, завдавши лопати на плечі, квапилися додому (А. Дімаров); - Майтеся гаразд! - крикнув [Іван] досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький); Женить сина не спіши, - хапайся дочку віддати! (прислів’я); Бачив Марко, як під його колючим, неприємним поглядом нижче схилялись голови, швидкували руки, переплітаючи гнучкі й пружні лозини (Н. Рибак); Вертаєшся, було, то наче ззаду чорт доганяє, - так помикаєш (А. Свидницький); Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Марко Вовчок); Все вешталося, все кишало [кишіло], На бой дивитись всяк галивсь (І. Котляревський); Долом, серед грубої темноти, крутими стежками, через дебрі, чагарі, гнилі ломи і пні, гнала стара, немов вовчиця (І. Франко); - Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т. Шевченко); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); За кавалок кишки тріпай сім миль пішки (М. Номис).