НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ[СКОРОМИНУ́ЧИЙ]підсил.,ШВИДКОМИНУ́ЧИЙпідсил.,ШВИДКОПЛИ́ННИЙпідсил., перев. поет.,БИСТРОПЛИ́ННИЙпідсил. поет.,МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Йрідше]підсил.,ХВИЛИ́ННИЙпідсил.,ЕФЕМЕ́РНИЙкнижн.,ЛЕТУ́ЧИЙпоет.,ПЕРЕБІ́ЖНИЙпоет.,БІГУ́ЧИЙзаст.,ХВИЛЕ́ВИЙпідсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять [лікарі]. Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п’ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); - Признаюся, Бейбі, - кажу я, - що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення - се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). - Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.