швидко 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНОрідше, ПО́КВАПОМрозм., ГАРЯЧКО́ВОрозм., ГАРЯЧКОВИ́ТОрозм., ПО́ХВАТОМрозм., ПО́ХВАТЦЕМрозм., ПО́ХВАТКИ, СПО́ХВАТУрозм., СПРОЖО́ГУ[СПРОЖО́ГА]розм., ХА́ПКИрозм., ХА́ПКОрозм., ХАПКОМрозм., ХАПКОМА́розм., ПРИ́ХАПКОМрозм., ПРИ́ХАПЦІрозм., ПРИ́ХАПЦЕМрозм., ХВАТКО́Мрозм., ХВАТЬКОМА́розм., ПРИ́ХВАТКОМрозм., ХВА́ТАНОзаст., ПОХІ́ПЛИВО[ПОХО́ПЛИВО]діал.; НАСКОКОМ (не подумавши як слід). Мар’ян поспішно зібрав частини сепаратора, склав у мішок і залопотів через двір до потаєного виходу (С. Чорнобривець); - Пробачте, Артеме Петровичу, тисячу разів пробачте, що я так вдерся несподівано, - поспішливо стріляв словами гість (А. Хижняк); Ніколи не можна поспіхом судити про людину, принаймні не знаючи, на що вона здатна, яка в роботі, як поводиться в товаристві (О. Лупій); Він наспіх допив каву, навіть не чекаючи, поки доп’є гість, перший встав із-за стола (А. Головко); Гашіца перебігла двір, вхопилась спішно за клямку й відхилила двері (М. Коцюбинський); Квапливо пробігають кілька спізнілих робітників (І. Кочерга); Плетенецький поквапливо благословив селян (З. Тулуб); Працював [Степан] поквапно, нервово, пильно поглядаючи час від часу на барліг (В. Гжицький); Михайло розпалився, йому очі блищали, і він похапливо розбирав мої хворобливі підозріння (О. Досвітній); Козолуп хапливо зводиться, біжить до дядька, мотаючи хвостом фрака (В. Винниченко); Провора похапцем обмацав ноги, руки, плечі, наче не вірив сам собі (О. Донченко); Вранці вставала [Тося], як і завжди, похапки снідала і поспішала в колгоспну контору, де працювала обліковцем (О. Підсуха); Побіжно і схвильовано розказую по дорозі своєму товаришеві страшне оповідання полоненого (Мирослав Ірчан); На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним. Той поквапом привітався з явним наміром продовжувати свою путь (С. Журахович); Він думав, що сказати, він гарячково працював мозком, чим налякати юнака, чим його доконати (Григорій Тютюнник); Партизани почали гарячковито готуватися до нових боїв (М. Стельмах); Вона похватом намагалась перевести розмову на іншу тему (О. Копиленко); Щось кольнуло в груди, схопилась [Маріка] похватцем із печі (С. Васильченко); Надія, не вагаючись, забрала паспорт, спохвату згребла в чемодан пожитки і прожогом вилетіла з готелю (Я. Баш); Стояти їй часу нема. Натисне [старість] на клямку, зайде спрожогу. Тоді ми нахабою лаєм небогу (переклад В. Мисика); Мурашкова хапки побігла до дверей, не подавши Селабросові руки на прощання (І. Нечуй-Левицький); Захоплена цвітами дівчина бере хапко в долоні і топить устонька у квіточках червоних (Уляна Кравченко); Їжа здавалася незвичайною, святковою, споживали її хапкома (М. Олійник); [Йосип:] Сватав би вже швидше Килину. [Хвилимон:] Таке діло прихапком не коїться... (М. Кропивницький); Я ніяк не могла вибрати часу, щоб написати скільки-небудь порядного листа, а прихапцем писати не хотілось (Леся Українка); Прихапці взяв хліба шматок на дорогу (Словник Б. Грінченка); - Ой, відчиняй-но швидше, мамо! Ось Дід Мороз іде з мішком!.. - І на ялинці сірниками свічки запалюю хватком (Н. Забіла); Василина вийшла за двір, а Одарка з Яриною бігцем побігли до комори, хватькома набрали сиру, масла, яєць, меду (І. Нечуй-Левицький); Марія прихватком розтирала, зогрівала дітям ручки, щоб не поодмерзали (К. Гордієнко); Вони не фахівці, вони се мусять писати, уриваючись від іншої роботи, тим і виходить хватано, абияк (Леся Українка); Костянтин похіпливо налляв йому ще одну шклянку (А. Кримський); Треба.. наступні олімпіади готувати не наскоком, а заздалегідь (О. Довженко). - Пор. шви́дко.
ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНОпідсил., ПОРИ́ВЧАСТОпідсил.,НЕВПИ́ННО[НЕУПИ́ННО]підсил.,ШАЛЕ́НОпідсил.,ПРОЖО́ГОМ[ПРОЖО́ГА]підсил.,СТРІМГОЛОВпідсил.,СТОРЧГОЛО́В[СТОРЧГОЛІВ][СТОРЧГОЛОВО́Ю]підсил.,НАВЗА́ВОДИпідсил., ЧИМДУ́Жпідсил.,ЧИМДУ́ЖЧЕпідсил.,ЩОДУ́ХУпідсил.,ГАЛО́ПОМпідсил., ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ШВИДКОМА́розм.,ШИ́БКОрозм.,БІГЦЕ́Мрозм., ҐВАЛТО́ВНО[ҐВАЛТО́ВНЕ]розм.;МИ́ТТЮ, ВМИТЬ[УМИ́ТЬ], МИТТЄ́ВО, РАПТО́ВО, МИГЦЕ́М, МОМЕНТА́ЛЬНО, ЖИ́ВО, ПО́МАХОМ, ОПУ́КОЮ, БЛИСКАВИ́ЧНОпідсил.,ЛЬО́ТОМ розм.,МА́ХОМ також із сл. одним, розм.,ВМЕНТ[УМЕ́НТ]розм., ДУ́ХОМтакож із сл. одним, розм.,ДУШКО́Мрозм.,УДУ́Х[ВДУХ]розм.,ТЕЛЬМО́Мдіал.,ПО́СМИКОМдіал. (за дуже короткий проміжок часу); МОТО́РНО, ЖВА́ВО, ЕНЕРГІ́ЙНО, РУХЛИ́ВО (перев. про темп роботи, виконання чогось); АЛЕ́ГРОмуз., ПРЕ́СТОмуз. (перев. про темп виконання музичних творів). Жовніри скочили на коней. Все це робилось похапцем, швидко, жваво (І. Нечуй-Левицький); Поїзд,.. вихопившись з кам’яної тісноти міста, стрімко помчав назустріч хмарному надвечір’ю (С. Журахович); Машина щодуху летіла по шосе. Молодий водій зосереджено дивився.. на зелені клени, що стрімливо мелькали по боках (В. Москалець); Родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич); По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде (Я. Щоголів); Риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок); Пливи, пливи,утко, Проти води прудко (пісня); Бойцун шпарко подався до своєї кімнатки (Є. Куртяк); Славно йде [Овдій] - легко, гінко (Є. Гуцало); Ранок - хоч напийся, небо чисте, прогнози на ясність, тож мерщій у дорогу (О. Гончар); Кінь стрілою плигнув уперед, галопом помчався до застави (Ю. Збанацький); Вихором вилітає [Тоня] з кімнати (І. Кочерга); Дівчатка зірвалися вихорцем і побігли (С. Журахович); Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей (В. Сосюра); Жваво, поривчасто бігаючи навколо мольберта, він.. вдивлявся у розпочату картину (В. Козаченко); Робота йшла день у день, бігла невпинно, як гарячий кінь (І. Нечуй-Левицький); Хто скаче так шалено до їхнього табору? (Григорій Тютюнник); Кинулись вони прожогом до їжі, забувши нас і привітати (В. Самійленко); Дівчина засміялася, кивнула головою і стрімголов кинулась до хати (М. Стельмах); Іноді й сам [Михайло] іще як захватить їх кури з свого города, то аж сторчголов летять (А. Тесленко); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова (Р. Іваничук); Ольга чимдуж поспішає (А. Хижняк); Командир батареї чимдужче побіг до попереднього танка (П. Панч); Юрко біжить галопом аж до Гафіїного перелазу на городах (П. Козланюк); Через кладку притьмом мчав чоловік (М. Рудь); Вернулася [дівчина] в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (І. Вирган); Стій ти, човен, не шибко біжи (П. Чубинський); Обійшов [Дмитро] машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили (Г. Епік); - Мушу поспішати, і то ґвалтовно (П. Панч); Турн миттю нарядився в збрую, Летить, щоб потрошить Троян (І. Котляревський); Тарас Бовкун не розгубився. Побачивши німців, він відразу зважив ситуацію і вмить зник (О. Довженко); Умить забуто все (М. Рильський); На її миттєво побілілому обличчі затремтів страдницький вираз (Є. Гуцало); Одскочив козак до ліщини, І помах короткий раптово на ворога ліг. І вершник обм’як (М. Стельмах); Над шляхом шугнула машина мигцем (М. Бажан); - Казали, щоб моментально бігти на вокзал (В. Еллан); Давай, мати, вечеряти, давай, мати, живо (коломийка); Він дійшов до кінця гон, помахом переорав обніжок і врізався в землю Ремеза (С. Скляренко); Онилка кинулась до мене опукою (Ганна Барвінок); За блискавично поставленими ґратами на арені починають плигати леви (Ю. Яновський); - Почекай трохи, поки я видою корову, бо вона ж така вреднюча у мене, що льотом у шкоду вскочить (М. Стельмах); Княжна попускає поводи- і кінь, мов блискавка, злітає в повітря, одним махом бере неширокий потік (Д. Міщенко); Там вони підкотили по рельсах вагони, вмент накинули до них східці (В. Підмогильний); Кобза і Марко духом поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків (О. Стороженко); Всі підносять чарки, вихиляють душком (І. Франко); - Я вдух, от таки зараз і прийду, - сказала Мартоха (Леся Українка); Двері відчинилися, і ввійшла - ні, вбігла, влетіла тельмом Шимонова (І. Франко); Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок); Моторно працювали піонери. Швидко зносили снопи, а старші ставили копи (О. Копиленко); Майор Яцуба.. енергійно порядкує, розподіляє місця, вносячи лад і поправки на ходу (О. Гончар); Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається, знімає маленьке пенсне з обідкою золотою (Т. Масенко); Кулемети престо вибили дробний марш (Б. Олійник). - Пор. 2. поспі́шно.