шведчина 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Шве́дчина | |
| родовий | Шве́дчини | |
| давальний | Шве́дчині | |
| знахідний | Шве́дчину | |
| орудний | Шве́дчиною | |
| місцевий | на/у Шве́дчині | |
| кличний | Шве́дчино* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | шве́дчина | шве́дчини |
| родовий | шве́дчини | шве́дчин |
| давальний | шве́дчині | шве́дчинам |
| знахідний | шве́дчину | шве́дчин |
| орудний | шве́дчиною | шве́дчинами |
| місцевий | на/у шве́дчині | на/у шве́дчинах |
| кличний | шве́дчино | шве́дчини |
-2-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Шве́дчина | |
| родовий | Шве́дчини | |
| давальний | Шве́дчині | |
| знахідний | Шве́дчину | |
| орудний | Шве́дчиною | |
| місцевий | на/у Шве́дчині | |
| кличний | Шве́дчино* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | шве́дчина | шве́дчини |
| родовий | шве́дчини | шве́дчин |
| давальний | шве́дчині | шве́дчинам |
| знахідний | шве́дчину | шве́дчин |
| орудний | шве́дчиною | шве́дчинами |
| місцевий | на/у шве́дчині | на/у шве́дчинах |
| кличний | шве́дчино | шве́дчини |