-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шафа́р шафарі́
родовий шафаря́ шафарі́в
давальний шафаре́ві, шафарю́ шафаря́м
знахідний шафаря́ шафарі́в
орудний шафаре́м шафаря́ми
місцевий на/у шафаре́ві, шафарю́, шафарі́ на/у шафаря́х
кличний шафа́рю шафарі́

Словник синонімів

ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. поселився з родиною Чіано, ставши на якийсь час їхнім мажордомом (П. Загребельний); За плечима у воєводи урочисто стояв його маршалок (І. Ле); Сановитий шафар із двома челядниками в барвах з гербами Потоцького розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).
КЛЮЧА́Р (той, хто зберігає ключі від чогось), КЛЮ́ЧНИК, ШАФА́Рдіал. [Панса:] Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в’язнів випустив смерком (Леся Українка); Не було нікого коло неї, тільки старий недужий ключар панський сидів у хаті (Марко Вовчок); Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником (О. Стороженко); Сановитий шафар із двома челядниками в барвах з гербами Потоцького розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).