-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | шанува́льник | шанува́льники |
| родовий | шанува́льника | шанува́льників |
| давальний | шанува́льникові, шанува́льнику | шанува́льникам |
| знахідний | шанува́льника | шанува́льників |
| орудний | шанува́льником | шанува́льниками |
| місцевий | на/у шанува́льникові, шанува́льнику | на/у шанува́льниках |
| кличний | шанува́льнику | шанува́льники |
Словник синонімів
ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм. (особливо щирий, завзятий прихильник); ПРОЗЕЛІ́Т книжн. (звичайно новий, недавній). [Штольц:] Ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І. Микитенко); Кореспонденти, недавні прибічники,.. з обуренням ганьбили зрадника (І. Франко); - Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, котрі встоювали за мене, - сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став.. непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (О. Довженко); Згадалося знову Баглаєві товариство, біля чийого вогнища щойно оце сидів,- совісні люди, такі стають лицарями праці й життя (О. Гончар); Сміючись, вона там ходить. А за нею вслід - веселий Гурт заклятих паладинів (переклад Лесі Українки); Антін суворо насупив брови. Всі ті почуття, що нахлинули було, щезли, залишилось одне роздратування, що завжди виникало в розмовах з обожнювачами гуцульської романтики (Р. Іваничук); Він зробив висновок, що історію цивілізації слід поділити на три епохи: кам’яну, бронзову і залізну. Цю свою теорію Томсен проповідував із запалом прозеліта (з журналу). - Пор. борець, шанува́льник.
ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. - Дуже приємно познайомитись! Я пристрасний шанувальник вашого детективного таланту! (А. Крижанівський); Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (І. Нечуй-Левицький); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Олійник); - Я став членом її [цариці] прибічної сторожі, довіреним воротарем, безумно закоханим звеличником, дорадником (Юліан Опільський); Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння (І. Франко); Я, як прихильник української літератури й гарячий поклонник Вашого таланту, - позволю й собі прилучитися до прохання Спілки - щоб Ви дозволили видати в Галичині Ваші твори (М. Коцюбинський). - Пор. прихи́льник.