шановливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шановли́вий шановли́ва шановли́ве шановли́ві
родовий шановли́вого шановли́вої шановли́вого шановли́вих
давальний шановли́вому шановли́вій шановли́вому шановли́вим
знахідний шановли́вий, шановли́вого шановли́ву шановли́ве шановли́ві, шановли́вих
орудний шановли́вим шановли́вою шановли́вим шановли́вими
місцевий на/у шановли́вому, шановли́вім на/у шановли́вій на/у шановли́вому, шановли́вім на/у шановли́вих

Словник синонімів

ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь - про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙрідше,УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙкнижн., ПОБО́ЖНИЙуроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії.. освячена шляхетними традиціями славетних зустрічей з видатними творцями, до неї горнеться шаноблива любов киян (Т. Масенко); Здогадався Перікон з багатого вбрання і з шановливого до неї ставлення інших, що знайдена ним панна, мабуть, якогось великого коліна (переклад М. Лукаша); Ще одна уклінна просьба до Вас, Добродію (М. Коцюбинський); З благоговійним подивом читаємо і перечитуємо ми його полум’яні, кров’ю гарячого серця написані рядки (О. Левада); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях! (М. Рильський). - Пор. 2. вві́чливий.