-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шанобли́вий шанобли́ва шанобли́ве шанобли́ві
родовий шанобли́вого шанобли́вої шанобли́вого шанобли́вих
давальний шанобли́вому шанобли́вій шанобли́вому шанобли́вим
знахідний шанобли́вого, шанобли́вий шанобли́ву шанобли́ве шанобли́вих, шанобли́ві
орудний шанобли́вим шанобли́вою шанобли́вим шанобли́вими
місцевий на/у шанобли́вому, шанобли́вім на/у шанобли́вій на/у шанобли́вому, шанобли́вім на/у шанобли́вих

Словник синонімів

ВВІ́ЧЛИВИЙ[УВІ́ЧЛИВИЙ] (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ’Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙрідше,ОБХІ́ДЛИВИЙрідше,ПОШТИ́ВИЙрозм., УЧТИ́ВИЙрозм. рідко,ЗВИЧА́ЙНИЙрозм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила [мандрівника] вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина - шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб’язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); [Палажка:] Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була [дівчина].. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). - Пор. 1. догі́дливий.
ВВІ́ЧЛИВИЙ[УВІ́ЧЛИВИЙ] (який виражає ввічливість, шанобливість, люб’язність), ЧЕ́МНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЛЮБ’Я́ЗНИЙрідше,ПОШТИ́ВИЙрозм.Регіна не занедбала користати з цих увічливих запросин (І.Франко); Помалу зав’язалась розмова, зовні байдужа, лише ввічлива (Ю. Шовкопляс); Він зразу ж повів далі свою чемну розмову (Ю. Смолич); Ти ґречно вклонилась на ґречне вітання (Леся Українка); Він схилив голову в шанобливому поклоні (О. Полторацький); До того ж, над усім цим панувала ще й молода романтика, рицарський жест (І. Ле); Привітний погляд; Люб’язна посмішка; Легко сковзає перо по паперу, лягають чіткі й поштиві слова (Н. Рибак). - Пор. шанобли́вий.
ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь - про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙрідше,УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙкнижн., ПОБО́ЖНИЙуроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії.. освячена шляхетними традиціями славетних зустрічей з видатними творцями, до неї горнеться шаноблива любов киян (Т. Масенко); Здогадався Перікон з багатого вбрання і з шановливого до неї ставлення інших, що знайдена ним панна, мабуть, якогось великого коліна (переклад М. Лукаша); Ще одна уклінна просьба до Вас, Добродію (М. Коцюбинський); З благоговійним подивом читаємо і перечитуємо ми його полум’яні, кров’ю гарячого серця написані рядки (О. Левада); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях! (М. Рильський). - Пор. 2. вві́чливий.