шамкати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(говорити невиразно) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ша́мкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ша́мкаймо
2 особа ша́мкай ша́мкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкатиму ша́мкатимемо, ша́мкатимем
2 особа ша́мкатимеш ша́мкатимете
3 особа ша́мкатиме ша́мкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкаю ша́мкаємо, ша́мкаєм
2 особа ша́мкаєш ша́мкаєте
3 особа ша́мкає ша́мкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ша́мкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ша́мкав ша́мкали
жін. р. ша́мкала
сер. р. ша́мкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ша́мкавши

Словник синонімів

ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ[ПРИСПІША́ТИ], ХАПА́ТИСЯрозм., ШВИДКУВА́ТИрозм., ПОМИКА́ТИрозм., ША́МКАТИдіал., ПОСКОРЯ́ТИСЯдіал., ГАЛИ́ТИСЯдіал.; ГНА́ТИрозм., ГНА́ТИСЯрозм., БІ́ГТИрозм., ТРІПА́ТИфам. (намагатися скоріше, вчасно прибути кудись). - Док.: поспіши́ти, поспіши́тися, поква́питися, приспіши́ти, похопи́тися, поскори́тися. Умираючи, старий Чумак.. наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати, телеграму вдарити, щоб мерщій поспішали, поки ще він живий (І. Багряний); Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (М. Коцюбинський); Патріоти застрягли перед ґратами і дячки й поліцаї не спішили їх пропускати далі (М. Грушевський); Почистивши палітру, її в етюдовий ящичок уклав і .. спішуся із ящиком в руці до Валу (П. Тичина); Васильович іще здалеку побачив дядьків, які, завдавши лопати на плечі, квапилися додому (А. Дімаров); - Майтеся гаразд! - крикнув [Іван] досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький); Женить сина не спіши, - хапайся дочку віддати! (прислів’я); Бачив Марко, як під його колючим, неприємним поглядом нижче схилялись голови, швидкували руки, переплітаючи гнучкі й пружні лозини (Н. Рибак); Вертаєшся, було, то наче ззаду чорт доганяє, - так помикаєш (А. Свидницький); Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Марко Вовчок); Все вешталося, все кишало [кишіло], На бой дивитись всяк галивсь (І. Котляревський); Долом, серед грубої темноти, крутими стежками, через дебрі, чагарі, гнилі ломи і пні, гнала стара, немов вовчиця (І. Франко); - Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т. Шевченко); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); За кавалок кишки тріпай сім миль пішки (М. Номис).
ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИрозм.,ША́МКАТИрозм., ШАМКОТІ́ТИрозм.,ША́ВКАТИрозм.,ШАВКОТІ́ТИрозм.,ШЕКЕРЯ́ВИТИдіал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. - Док.: прошепеля́вити, прошепеля́ти, проша́мкати, прошамкоті́ти, проша́вкати, прошавкоті́ти, прошекеря́вити, прошекеря́ти. Слободянюкові недавно вирвали передні верхні зуби,.. капітан шепелявив (Л. Первомайський); Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепелявив, як шепеляють греки, що родились і зросли в Росії (І. Нечуй-Левицький); Гострить смерть об камінь косу.. Шамкає глухо: - Збирайся... Пора... (Л. Костенко); Губи спочатку лише тремтіли, потім почали щось нероздільне шамкотіти (І. Ле); Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко); Посмоктуючи цигарку, шекерявив якусь побрехеньку Полікарп Сергієнко (М. Стельмах).
-2-
дієслово недоконаного виду
(ходити або робити щось швидко) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ша́мкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ша́мкаймо
2 особа ша́мкай ша́мкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкатиму ша́мкатимемо, ша́мкатимем
2 особа ша́мкатимеш ша́мкатимете
3 особа ша́мкатиме ша́мкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкаю ша́мкаємо, ша́мкаєм
2 особа ша́мкаєш ша́мкаєте
3 особа ша́мкає ша́мкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ша́мкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ша́мкав ша́мкали
жін. р. ша́мкала
сер. р. ша́мкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ша́мкавши

Словник синонімів

ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ[ПРИСПІША́ТИ], ХАПА́ТИСЯрозм., ШВИДКУВА́ТИрозм., ПОМИКА́ТИрозм., ША́МКАТИдіал., ПОСКОРЯ́ТИСЯдіал., ГАЛИ́ТИСЯдіал.; ГНА́ТИрозм., ГНА́ТИСЯрозм., БІ́ГТИрозм., ТРІПА́ТИфам. (намагатися скоріше, вчасно прибути кудись). - Док.: поспіши́ти, поспіши́тися, поква́питися, приспіши́ти, похопи́тися, поскори́тися. Умираючи, старий Чумак.. наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати, телеграму вдарити, щоб мерщій поспішали, поки ще він живий (І. Багряний); Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (М. Коцюбинський); Патріоти застрягли перед ґратами і дячки й поліцаї не спішили їх пропускати далі (М. Грушевський); Почистивши палітру, її в етюдовий ящичок уклав і .. спішуся із ящиком в руці до Валу (П. Тичина); Васильович іще здалеку побачив дядьків, які, завдавши лопати на плечі, квапилися додому (А. Дімаров); - Майтеся гаразд! - крикнув [Іван] досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький); Женить сина не спіши, - хапайся дочку віддати! (прислів’я); Бачив Марко, як під його колючим, неприємним поглядом нижче схилялись голови, швидкували руки, переплітаючи гнучкі й пружні лозини (Н. Рибак); Вертаєшся, було, то наче ззаду чорт доганяє, - так помикаєш (А. Свидницький); Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Марко Вовчок); Все вешталося, все кишало [кишіло], На бой дивитись всяк галивсь (І. Котляревський); Долом, серед грубої темноти, крутими стежками, через дебрі, чагарі, гнилі ломи і пні, гнала стара, немов вовчиця (І. Франко); - Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т. Шевченко); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); За кавалок кишки тріпай сім миль пішки (М. Номис).
ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИрозм.,ША́МКАТИрозм., ШАМКОТІ́ТИрозм.,ША́ВКАТИрозм.,ШАВКОТІ́ТИрозм.,ШЕКЕРЯ́ВИТИдіал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. - Док.: прошепеля́вити, прошепеля́ти, проша́мкати, прошамкоті́ти, проша́вкати, прошавкоті́ти, прошекеря́вити, прошекеря́ти. Слободянюкові недавно вирвали передні верхні зуби,.. капітан шепелявив (Л. Первомайський); Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепелявив, як шепеляють греки, що родились і зросли в Росії (І. Нечуй-Левицький); Гострить смерть об камінь косу.. Шамкає глухо: - Збирайся... Пора... (Л. Костенко); Губи спочатку лише тремтіли, потім почали щось нероздільне шамкотіти (І. Ле); Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко); Посмоктуючи цигарку, шекерявив якусь побрехеньку Полікарп Сергієнко (М. Стельмах).

Словник відмінків

Інфінітив ша́мкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ша́мкаймо
2 особа ша́мкай ша́мкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкатиму ша́мкатимемо, ша́мкатимем
2 особа ша́мкатимеш ша́мкатимете
3 особа ша́мкатиме ша́мкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ша́мкаю ша́мкаємо, ша́мкаєм
2 особа ша́мкаєш ша́мкаєте
3 особа ша́мкає ша́мкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ша́мкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ша́мкав ша́мкали
жін. р. ша́мкала
сер. р. ша́мкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ша́мкавши