БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВОрідше,БЕ́ЗУМпоет., БОЖЕВІ́ЛЛЯпідсил.,ШАЛЕ́НСТВОпідсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛпідсил.рідше. Було безумство іти в такий рейд, було шаленством з такими силами вихопитись на Хорли - загоном легкої кінноти на двох кулеметних тачанках атакувати військові кораблі інтервентів (О. Гончар); Пороки.. породжуються незнанням, тому дурість і безрозсудство - найгірші з пороків (П. Загребельний); Це ж спокій - плисти за водою. Це ж безум - жити навмання (Є. Плужник); Тепер Марися може зрозуміти ту однокурсницю, яка вигукнула колись: "Іти працювати з правопорушниками - це ж просто божевілля!" (О. Гончар). - Пор. 1. безглу́здя.

ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬпідсил.,РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬпідсил.,ЛЮ́ТОЩІмн., підсил.,ШАЛпідсил.,ШАЛЕ́НСТВОпідсил.,ШАЛЬГА́діал.,ЗАВЗЯ́ТОКдіал.,ЗАЇ́ЛІСТЬдіал.,Я́РІСТЬрідше,ЯРрідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); - Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла [Ганя] сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). - Пор. 1. лють, непри́язнь.

НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖрозм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗпідсил. розм.,ОСКАЖЕНІ́ННЯпідсил. розм.,ОСАТАНІ́ННЯпідсил. розм.,ОСАТАНІ́ЛІСТЬпідсил. рідше (від роздратування, гніву і т. ін.). Евеліна в нестямі, схоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак); Очі [сина] світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився (А. Шиян); Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (М. Коцюбинський); Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Смолич); Хома відповідає, раптом розлютувавшись до сказу (Ю. Яновський). - Пор. гнів, лють, 1. нестя́ма.

ШАЛ (надзвичайна сила вияву чого-небудь), ШАЛЕ́НСТВО, БУЯ́ННЯ, БУ́ЙСТВОрідше.Розгубивши свій шал, знемігся вітер, і поволі вгамовувався Дніпро (І. Цюпа); Се була оргія квітів і трав, п’яний сон сонця, якесь шаленство кольорів, пахощів, форм... (М. Коцюбинський); То був квітень, то було цвітіння, Парування та буяння сил (М. Рильський); І ночі сині напівтони Цвітуть під буйством завірюх (А. Малишко).