-1-
іменник чоловічого роду, істота
(ремінь, на якому носили шаблю; портупея) [військ., арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шабельта́с шабельта́си
родовий шабельта́са шабельта́сів
давальний шабельта́сові, шабельта́су шабельта́сам
знахідний шабельта́са шабельта́сів
орудний шабельта́сом шабельта́сами
місцевий на/у шабельта́сові, шабельта́сі на/у шабельта́сах
кличний шабельта́се шабельта́си

Словник синонімів

ПОРТУПЕ́Я (плечовий або поясний ремінь, до якого пристібають холодну зброю), ШАБЕЛЬТА́Сзаст.Увійшов [командир] з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі (І. Багряний); Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко).