ДО́СИТЬприсудк. сл. (перев. з побажанням, наказом закінчити, припинити щось), ДОВО́ЛІ, ВИ́СТАЧИТЬ, ГО́ДІрозм., БУ́ДЕрозм., ВСЕ[УСЕ́]розм., КІНЕ́ЦЬрозм., БА́СТАрозм., ШАБА́Шрозм., ДО́СТАрозм. - Досить тобі тинятися без діла (З. Тулуб); - Іване Володимировичу! Доволі, - розгубився отець Христофор. - Погарячкували, й годі (О. Довженко); - Думаєш, так їздитимеш на мені, як і раніше? Ні, вистачить уже. Увірвалося (Григорій Тютюнник); Нешвидко встав старший та й каже: "Ще, може, хоче хто сказать?" - "Не треба! буде! і так гоже!" (Панас Мирний); - Не заглядала йому в паспорт, на зарплатню його не жаднилась, - покохала, і все (О. Гончар); - Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, - обернувсь старшина до Гната, - щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два - кінець! (М. Коцюбинський); - Ресорки легкі, кінь добрий, дмухнемо до мого приятеля у Талалаїв, а там у якесь велике місто, і баста (В. Земляк); - Ну, тепер, братику, кінець! - рішуче проговорив Тимошка.. - Проголосували - і шабаш, нічого не зробиш (В. Винниченко); Товариші дали знати, що вже годі, доста безділля, пора відробляти згаяний час (Г. Хоткевич).

КІНЕ́ЦЬ (останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов’язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось); РОЗВ’Я́ЗКА, ЕПІЛО́Гкнижн. (завершення чогось з певним результатом); КРАЙ (закінчення, припинення якоїсь дії, стану); МЕЖА́ (закінчення чогось); ФІНА́Л (закінчення, завершення якоїсь справи, події); ФІ́НІШ (заключна, вирішальна частина - перев. спортивних змагань); АМІ́НЬрозм. (закінчення перев. з трагічним наслідком); ШАБА́Шрозм. (перев. закінчення роботи). На селі чутно було звуки, що знаменують кінець дня (Г. Хоткевич); - Батько, не питаючи мене, дав панові Никодиму слово. Я обурилась, але обурення тільки прискорило розв’язку (П. Колесник); Двадцятий вік іде до епілогу (П. Дорошко); - Думаю-гадаю і не бачу краю своєї печалі (І. Нечуй-Левицький); Пафос досяг межі (І. Франко); Така урочиста розмова про одруження й такий несподіваний фінал! (І. Ле); - Подумати, скільки було жертв, скільки втрат, а наближаємось до фінішу сильнішими, ніж стартували (О. Гончар); Охрім косив, а день ішов на амінь (Л. Боровиковський); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Ю. Смолич). - Пор. закі́нчення.