-1-
іменник жіночого роду
(скринька, коробка) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шабату́ра шабату́ри
родовий шабату́ри шабату́р
давальний шабату́рі шабату́рам
знахідний шабату́ру шабату́ри
орудний шабату́рою шабату́рами
місцевий на/у шабату́рі на/у шабату́рах
кличний шабату́ро* шабату́ри*

Словник синонімів

КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛОдіал., ШАБАТУ́РАдіал.; ПУ́ШКАдіал. (металева, з пластмаси). Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка); Високо, обіч фірмана, поставила [дядиха] великанське біле пудло: в нім було три капелюхи і бараболяник-плескач зверху (Г. Хоткевич); Це велика кругла шабатура, і в ній - торт (І. Микитенко); Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І. Франко).
СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛАзаст.,ПОГРІБЕ́ЦЬзаст., ШАБАТУ́РАдіал.; РА́ХВА (дерев’яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна - в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).