-1-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чі́чка чі́чки
родовий чі́чки чі́чок
давальний чі́чці чі́чкам
знахідний чі́чку чі́чки
орудний чі́чкою чі́чками
місцевий на/у чі́чці на/у чі́чках
кличний чі́чко* чі́чки*

Словник синонімів

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́Кдіал.,ЦВІ́ТКАдіал.,ЦВІТдіал.,ЧІ́ЧКАдіал.;КВІТперев. у мн.;КОСИ́ЦЯрозм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів’я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).