чітуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(грати в чіт-нечіт) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | чітува́тися, чітува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чіту́ймося, чіту́ймось | |
| 2 особа | чіту́йся, чіту́йсь | чіту́йтеся, чіту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чітува́тимуся, чітува́тимусь | чітува́тимемося, чітува́тимемось, чітува́тимемся |
| 2 особа | чітува́тимешся | чітува́тиметеся, чітува́тиметесь |
| 3 особа | чітува́тиметься | чітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чіту́юся, чіту́юсь | чіту́ємося, чіту́ємось, чіту́ємся |
| 2 особа | чіту́єшся | чіту́єтеся, чіту́єтесь |
| 3 особа | чіту́ється | чіту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чіту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чітува́вся, чітува́всь | чітува́лися, чітува́лись |
| жін. р. | чітува́лася, чітува́лась | |
| сер. р. | чітува́лося, чітува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чітува́вшись | ||