-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | чужи́нець | чужи́нці |
| родовий | чужи́нця | чужи́нців |
| давальний | чужи́нцеві, чужи́нцю | чужи́нцям |
| знахідний | чужи́нця | чужи́нців |
| орудний | чужи́нцем | чужи́нцями |
| місцевий | на/у чужи́нцеві, чужи́нці, чужи́нцю | на/у чужи́нцях |
| кличний | чужи́нцю | чужи́нці |
Словник синонімів
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! - подумала Гризельда.. - Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І. Нечуй-Левицький); Два рази на тиждень на піаццо Дуомо чекає великий автомобіль. Це авто спеціально для чужинців, що оглядають околиці (Ю. Яновський); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (В. Сосюра); Як.. Андреуччо хотів уже йти, заявила вона, що не дозволить сього, бо Неаполь не таке місто, де б можна ходити вночі безпечно, а надто чужосторонцям (переклад М. Лукаша)