чудіти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чуді́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чуді́мо, чуді́м | |
| 2 особа | чуди́ | чуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чуді́тиму | чуді́тимемо, чуді́тимем |
| 2 особа | чуді́тимеш | чуді́тимете |
| 3 особа | чуді́тиме | чуді́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чуджу́ | чудимо́, чуди́м |
| 2 особа | чуди́ш | чудите́ |
| 3 особа | чуди́ть | чудя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чудячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чуді́в | чуді́ли |
| жін. р. | чуді́ла | |
| сер. р. | чуді́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чуді́вши | ||