чуденний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чуде́нний чуде́нна чуде́нне чуде́нні
родовий чуде́нного чуде́нної чуде́нного чуде́нних
давальний чуде́нному чуде́нній чуде́нному чуде́нним
знахідний чуде́нний, чуде́нного чуде́нну чуде́нне чуде́нні, чуде́нних
орудний чуде́нним чуде́нною чуде́нним чуде́нними
місцевий на/у чуде́нному, чуде́ннім на/у чуде́нній на/у чуде́нному, чуде́ннім на/у чуде́нних