чувячний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чув’я́чний чув’я́чна чув’я́чне чув’я́чні
родовий чув’я́чного чув’я́чної чув’я́чного чув’я́чних
давальний чув’я́чному чув’я́чній чув’я́чному чув’я́чним
знахідний чув’я́чний, чув’я́чного чув’я́чну чув’я́чне чув’я́чні, чув’я́чних
орудний чув’я́чним чув’я́чною чув’я́чним чув’я́чними
місцевий на/у чув’я́чному, чув’я́чнім на/у чув’я́чній на/у чув’я́чному, чув’я́чнім на/у чув’я́чних