чуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чува́тися, чува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чу́ймося, чу́ймось | |
| 2 особа | чу́йся, чуйсь | чу́йтеся, чу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чува́тимуся, чува́тимусь | чува́тимемося, чува́тимемось, чува́тимемся |
| 2 особа | чува́тимешся | чува́тиметеся, чува́тиметесь |
| 3 особа | чува́тиметься | чува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | чу́юся, чу́юсь | чу́ємося, чу́ємось, чу́ємся |
| 2 особа | чу́єшся | чу́єтеся, чу́єтесь |
| 3 особа | чу́ється | чу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чува́вся, чува́всь | чува́лися, чува́лись |
| жін. р. | чува́лася, чува́лась | |
| сер. р. | чува́лося, чува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чува́вшись | ||