чуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | чува́тися, чува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | чу́ймося, чу́ймось | |
2 особа | чу́йся, чуйсь | чу́йтеся, чу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чува́тимуся, чува́тимусь | чува́тимемося, чува́тимемось, чува́тимемся |
2 особа | чува́тимешся | чува́тиметеся, чува́тиметесь |
3 особа | чува́тиметься | чува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | чу́юся, чу́юсь | чу́ємося, чу́ємось, чу́ємся |
2 особа | чу́єшся | чу́єтеся, чу́єтесь |
3 особа | чу́ється | чу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
чу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | чува́вся, чува́всь | чува́лися, чува́лись |
жін. р. | чува́лася, чува́лась | |
сер. р. | чува́лося, чува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
чува́вшись |