МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Хдіал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М. Коцюбинський); Тягали хлопці важкі лантухи зерна до засіків (П. Козланюк); За коровою йшла Гафія. На плечах несла набитий отавою міх (І. Чендей); Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (А. Шиян).