чубатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чуба́тий чуба́та чуба́те чуба́ті
родовий чуба́того чуба́тої чуба́того чуба́тих
давальний чуба́тому чуба́тій чуба́тому чуба́тим
знахідний чуба́того, чуба́тий чуба́ту чуба́те чуба́тих, чуба́ті
орудний чуба́тим чуба́тою чуба́тим чуба́тими
місцевий на/у чуба́тому, чуба́тім на/у чуба́тій на/у чуба́тому, чуба́тім на/у чуба́тих