чтити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чті́мо, чтім | |
| 2 особа | чти | чтіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чти́тиму | чти́тимемо, чти́тимем |
| 2 особа | чти́тимеш | чти́тимете |
| 3 особа | чти́тиме | чти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ччу | чтимо́, чтим |
| 2 особа | чтиш | чтите́ |
| 3 особа | чтить | чтять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чтячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чтив | чти́ли |
| жін. р. | чти́ла | |
| сер. р. | чти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чти́вши | ||