чотирьохупорний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирьохупо́рний чотирьохупо́рна чотирьохупо́рне чотирьохупо́рні
родовий чотирьохупо́рного чотирьохупо́рної чотирьохупо́рного чотирьохупо́рних
давальний чотирьохупо́рному чотирьохупо́рній чотирьохупо́рному чотирьохупо́рним
знахідний чотирьохупо́рний, чотирьохупо́рного чотирьохупо́рну чотирьохупо́рне чотирьохупо́рні, чотирьохупо́рних
орудний чотирьохупо́рним чотирьохупо́рною чотирьохупо́рним чотирьохупо́рними
місцевий на/у чотирьохупо́рному, чотирьохупо́рнім на/у чотирьохупо́рній на/у чотирьохупо́рному, чотирьохупо́рнім на/у чотирьохупо́рних