чотирьохосновний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирьохосно́вний чотирьохосно́вна чотирьохосно́вне чотирьохосно́вні
родовий чотирьохосно́вного чотирьохосно́вної чотирьохосно́вного чотирьохосно́вних
давальний чотирьохосно́вному чотирьохосно́вній чотирьохосно́вному чотирьохосно́вним
знахідний чотирьохосно́вний чотирьохосно́вну чотирьохосно́вне чотирьохосно́вні
орудний чотирьохосно́вним чотирьохосно́вною чотирьохосно́вним чотирьохосно́вними
місцевий на/у чотирьохосно́вному, чотирьохосно́внім на/у чотирьохосно́вній на/у чотирьохосно́вному, чотирьохосно́внім на/у чотирьохосно́вних