чотириюрідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирию́рідний чотирию́рідна чотирию́рідне чотирию́рідні
родовий чотирию́рідного чотирию́рідної чотирию́рідного чотирию́рідних
давальний чотирию́рідному чотирию́рідній чотирию́рідному чотирию́рідним
знахідний чотирию́рідного, чотирию́рідний чотирию́рідну чотирию́рідне чотирию́рідних, чотирию́рідні
орудний чотирию́рідним чотирию́рідною чотирию́рідним чотирию́рідними
місцевий на/у чотирию́рідному, чотирию́ріднім на/у чотирию́рідній на/у чотирию́рідному, чотирию́ріднім на/у чотирию́рідних