чотиричленний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотиричле́нний чотиричле́нна чотиричле́нне чотиричле́нні
родовий чотиричле́нного чотиричле́нної чотиричле́нного чотиричле́нних
давальний чотиричле́нному чотиричле́нній чотиричле́нному чотиричле́нним
знахідний чотиричле́нний чотиричле́нну чотиричле́нне чотиричле́нні
орудний чотиричле́нним чотиричле́нною чотиричле́нним чотиричле́нними
місцевий на/у чотиричле́нному, чотиричле́ннім на/у чотиричле́нній на/у чотиричле́нному, чотиричле́ннім на/у чотиричле́нних