чотиричастковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотиричастко́вий чотиричастко́ва чотиричастко́ве чотиричастко́ві
родовий чотиричастко́вого чотиричастко́вої чотиричастко́вого чотиричастко́вих
давальний чотиричастко́вому чотиричастко́вій чотиричастко́вому чотиричастко́вим
знахідний чотиричастко́вий, чотиричастко́вого чотиричастко́ву чотиричастко́ве чотиричастко́ві, чотиричастко́вих
орудний чотиричастко́вим чотиричастко́вою чотиричастко́вим чотиричастко́вими
місцевий на/у чотиричастко́вому, чотиричастко́вім на/у чотиричастко́вій на/у чотиричастко́вому, чотиричастко́вім на/у чотиричастко́вих