чотиристулчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотиристу́лчастий чотиристу́лчаста чотиристу́лчасте чотиристу́лчасті
родовий чотиристу́лчастого чотиристу́лчастої чотиристу́лчастого чотиристу́лчастих
давальний чотиристу́лчастому чотиристу́лчастій чотиристу́лчастому чотиристу́лчастим
знахідний чотиристу́лчастий чотиристу́лчасту чотиристу́лчасте чотиристу́лчасті
орудний чотиристу́лчастим чотиристу́лчастою чотиристу́лчастим чотиристу́лчастими
місцевий на/у чотиристу́лчастому, чотиристу́лчастім на/у чотиристу́лчастій на/у чотиристу́лчастому, чотиристу́лчастім на/у чотиристу́лчастих