чотирирядковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирирядко́вий чотирирядко́ва чотирирядко́ве чотирирядко́ві
родовий чотирирядко́вого чотирирядко́вої чотирирядко́вого чотирирядко́вих
давальний чотирирядко́вому чотирирядко́вій чотирирядко́вому чотирирядко́вим
знахідний чотирирядко́вий чотирирядко́ву чотирирядко́ве чотирирядко́ві
орудний чотирирядко́вим чотирирядко́вою чотирирядко́вим чотирирядко́вими
місцевий на/у чотирирядко́вому, чотирирядко́вім на/у чотирирядко́вій на/у чотирирядко́вому, чотирирядко́вім на/у чотирирядко́вих