чотиримістковий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотиримістко́вий чотиримістко́ва чотиримістко́ве чотиримістко́ві
родовий чотиримістко́вого чотиримістко́вої чотиримістко́вого чотиримістко́вих
давальний чотиримістко́вому чотиримістко́вій чотиримістко́вому чотиримістко́вим
знахідний чотиримістко́вий чотиримістко́ву чотиримістко́ве чотиримістко́ві
орудний чотиримістко́вим чотиримістко́вою чотиримістко́вим чотиримістко́вими
місцевий на/у чотиримістко́вому, чотиримістко́вім на/у чотиримістко́вій на/у чотиримістко́вому, чотиримістко́вім на/у чотиримістко́вих