чотирикорпусний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотирико́рпусний чотирико́рпусна чотирико́рпусне чотирико́рпусні
родовий чотирико́рпусного чотирико́рпусної чотирико́рпусного чотирико́рпусних
давальний чотирико́рпусному чотирико́рпусній чотирико́рпусному чотирико́рпусним
знахідний чотирико́рпусний чотирико́рпусну чотирико́рпусне чотирико́рпусні
орудний чотирико́рпусним чотирико́рпусною чотирико́рпусним чотирико́рпусними
місцевий на/у чотирико́рпусному, чотирико́рпуснім на/у чотирико́рпусній на/у чотирико́рпусному, чотирико́рпуснім на/у чотирико́рпусних