чотириконечний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириконе́чний чотириконе́чна чотириконе́чне чотириконе́чні
родовий чотириконе́чного чотириконе́чної чотириконе́чного чотириконе́чних
давальний чотириконе́чному чотириконе́чній чотириконе́чному чотириконе́чним
знахідний чотириконе́чний чотириконе́чну чотириконе́чне чотириконе́чні
орудний чотириконе́чним чотириконе́чною чотириконе́чним чотириконе́чними
місцевий на/у чотириконе́чному, чотириконе́чнім на/у чотириконе́чній на/у чотириконе́чному, чотириконе́чнім на/у чотириконе́чних