чотириколінчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириколі́нчатий чотириколі́нчата чотириколі́нчате чотириколі́нчаті
родовий чотириколі́нчатого чотириколі́нчатої чотириколі́нчатого чотириколі́нчатих
давальний чотириколі́нчатому чотириколі́нчатій чотириколі́нчатому чотириколі́нчатим
знахідний чотириколі́нчатий чотириколі́нчату чотириколі́нчате чотириколі́нчаті
орудний чотириколі́нчатим чотириколі́нчатою чотириколі́нчатим чотириколі́нчатими
місцевий на/у чотириколі́нчатому, чотириколі́нчатім на/у чотириколі́нчатій на/у чотириколі́нчатому, чотириколі́нчатім на/у чотириколі́нчатих