чотириколінчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириколі́нчастий чотириколі́нчаста чотириколі́нчасте чотириколі́нчасті
родовий чотириколі́нчастого чотириколі́нчастої чотириколі́нчастого чотириколі́нчастих
давальний чотириколі́нчастому чотириколі́нчастій чотириколі́нчастому чотириколі́нчастим
знахідний чотириколі́нчастий чотириколі́нчасту чотириколі́нчасте чотириколі́нчасті
орудний чотириколі́нчастим чотириколі́нчастою чотириколі́нчастим чотириколі́нчастими
місцевий на/у чотириколі́нчастому, чотириколі́нчастім на/у чотириколі́нчастій на/у чотириколі́нчастому, чотириколі́нчастім на/у чотириколі́нчастих