чотириколонний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириколо́нний чотириколо́нна чотириколо́нне чотириколо́нні
родовий чотириколо́нного чотириколо́нної чотириколо́нного чотириколо́нних
давальний чотириколо́нному чотириколо́нній чотириколо́нному чотириколо́нним
знахідний чотириколо́нний чотириколо́нну чотириколо́нне чотириколо́нні
орудний чотириколо́нним чотириколо́нною чотириколо́нним чотириколо́нними
місцевий на/у чотириколо́нному, чотириколо́ннім на/у чотириколо́нній на/у чотириколо́нному, чотириколо́ннім на/у чотириколо́нних