чотириголосний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотириголо́сний чотириголо́сна чотириголо́сне чотириголо́сні
родовий чотириголо́сного чотириголо́сної чотириголо́сного чотириголо́сних
давальний чотириголо́сному чотириголо́сній чотириголо́сному чотириголо́сним
знахідний чотириголо́сний, чотириголо́сного чотириголо́сну чотириголо́сне чотириголо́сні, чотириголо́сних
орудний чотириголо́сним чотириголо́сною чотириголо́сним чотириголо́сними
місцевий на/у чотириголо́сному, чотириголо́снім на/у чотириголо́сній на/у чотириголо́сному, чотириголо́снім на/у чотириголо́сних