чотириглавий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чотиригла́вий чотиригла́ва чотиригла́ве чотиригла́ві
родовий чотиригла́вого чотиригла́вої чотиригла́вого чотиригла́вих
давальний чотиригла́вому чотиригла́вій чотиригла́вому чотиригла́вим
знахідний чотиригла́вий, чотиригла́вого чотиригла́ву чотиригла́ве чотиригла́ві, чотиригла́вих
орудний чотиригла́вим чотиригла́вою чотиригла́вим чотиригла́вими
місцевий на/у чотиригла́вому, чотиригла́вім на/у чотиригла́вій на/у чотиригла́вому, чотиригла́вім на/у чотиригла́вих