-1-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | чортя́ | чортя́та |
родовий | чортя́ти | чортя́т |
давальний | чортя́ті | чортя́там |
знахідний | чортя́ | чортя́т |
орудний | чортя́м | чортя́тами |
місцевий | на/у чортя́ті | на/у чортя́тах |
кличний | чортя́ | чортя́та |
Словник синонімів
ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не ’дведеш! А вона що надо мною коверзувала (Ганна Барвінок); Вибігло чортя і озирається. Подивіться на нього: на що то воно похоже? (Г. Квітка-Основ’яненко); [Павло:] Ну й дівчина ж, як лялечка, як цяцічка!.. І вродиться ж отаке бісеня (М. Кропивницький); - Ой, тут же не діти, а бісенята... Ану такі балувані, такі вреднющі (Є. Кравченко).