-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чо́ртовий чо́ртова чо́ртове чо́ртові
родовий чо́ртового чо́ртової чо́ртового чо́ртових
давальний чо́ртовому чо́ртовій чо́ртовому чо́ртовим
знахідний чо́ртовий, чо́ртового чо́ртову чо́ртове чо́ртові, чо́ртових
орудний чо́ртовим чо́ртовою чо́ртовим чо́ртовими
місцевий на/у чо́ртовому, чо́ртовім на/у чо́ртовій на/у чо́ртовому, чо́ртовім на/у чо́ртових

Словник фразеологізмів

відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу, зневажл. 1. Померти. — Наше діло, брат, таке: то на коні, то під конем. Я сам торік ледве чортові душу не віддав під Білою Церквою (О. Гончар).

2. за що і без додатка. Продатися кому-небудь, відступивши від моральних норм. — Це місце закляв старий князь, і ніхто його посісти не зможе, а хіба тілько [тільки] оддасть чортові душу, то тоді посяде (Панас Мирний); Був собі чоловік, та такий скупий на ті гроші! .. За гроші ладен був і душу дідькові віддати (Укр.. казки).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього [вчинку] відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний).

2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник).

3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділали [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко).

4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх [“зірок”, “зірочок”] до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

як (мов, ні́би і т. ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що. Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко).

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. [Олеся:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний).

2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

полі́зти чо́ртові в зу́би. Перебороти будь-які перешкоди, труднощі і т. ін. для досягнення своєї мети. Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик).

до чо́рта в зу́би, грубо. У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко).

скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту). Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов); — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко та О. Мусієнко).

чо́ртове число́; чо́ртова дю́жина. Тринадцять. [Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це була низка невеликих поезій. Дванадцять п’єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (В. Самійленко); — Не хочеться вірити в “чортову дюжину”, але в ніч на тринадцяте Атлантика почала показувати характер (Ф. Маківчук).

чо́ртове зі́лля, несхв. 1. Міцне куриво; тютюн. Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину і за звичкою поліз до кишені за люлькою. Чортове зілля і .. дим трохи втихомирили старого (М. Стельмах).

2. Міцний алкогольний напій; горілка. І знаєш, товаришу, оті сто грамів прийшлися якраз впору. Розв’язали вони мені язика. Якби я не хильнув того чортового зілля, то ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (В. Логвиненко).

чо́ртове число́; чо́ртова дю́жина. Тринадцять. [Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це була низка невеликих поезій. Дванадцять п’єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (В. Самійленко); — Не хочеться вірити в “чортову дюжину”, але в ніч на тринадцяте Атлантика почала показувати характер (Ф. Маківчук).

до чо́рта в зу́би, грубо. У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).