-1-
іменник середнього роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чортеня́ чортеня́та
родовий чортеня́ти чортеня́т
давальний чортеня́ті чортеня́там
знахідний чортеня́ чортеня́т
орудний чортеня́м чортеня́тами
місцевий на/у чортеня́ті на/у чортеня́тах
кличний чортеня́ чортеня́та

Словник синонімів

ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не ’дведеш! А вона що надо мною коверзувала (Ганна Барвінок); Вибігло чортя і озирається. Подивіться на нього: на що то воно похоже? (Г. Квітка-Основ’яненко); [Павло:] Ну й дівчина ж, як лялечка, як цяцічка!.. І вродиться ж отаке бісеня (М. Кропивницький); - Ой, тут же не діти, а бісенята... Ану такі балувані, такі вреднющі (Є. Кравченко).