-1-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | чортеня́ | чортеня́та |
| родовий | чортеня́ти | чортеня́т |
| давальний | чортеня́ті | чортеня́там |
| знахідний | чортеня́ | чортеня́т |
| орудний | чортеня́м | чортеня́тами |
| місцевий | на/у чортеня́ті | на/у чортеня́тах |
| кличний | чортеня́ | чортеня́та |
Словник синонімів
ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не ’дведеш! А вона що надо мною коверзувала (Ганна Барвінок); Вибігло чортя і озирається. Подивіться на нього: на що то воно похоже? (Г. Квітка-Основ’яненко); [Павло:] Ну й дівчина ж, як лялечка, як цяцічка!.. І вродиться ж отаке бісеня (М. Кропивницький); - Ой, тут же не діти, а бісенята... Ану такі балувані, такі вреднющі (Є. Кравченко).