чорночубий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чорночу́бий чорночу́ба чорночу́бе чорночу́бі
родовий чорночу́бого чорночу́бої чорночу́бого чорночу́бих
давальний чорночу́бому чорночу́бій чорночу́бому чорночу́бим
знахідний чорночу́бого, чорночу́бий чорночу́бу чорночу́бе чорночу́бих, чорночу́бі
орудний чорночу́бим чорночу́бою чорночу́бим чорночу́бими
місцевий на/у чорночу́бому, чорночу́бім на/у чорночу́бій на/у чорночу́бому, чорночу́бім на/у чорночу́бих

Словник синонімів

БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙрозм.,ЧОРНОВОЛО́СИЙрозм.,ЧОРНОГОЛО́ВИЙрозм., ЧОРНОЧУ́БИЙрозм.,ЧО́РНИЙрозм.Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. - Брюнет. Жагучий брюнет (Григорій Тютюнник); - А хто ж той чорнявий, що за столом? (М. Коцюбинський); - Не знаю, - одказав чорноголовий (Панас Мирний); Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла - з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Гучці за театр (Ю. Мушкетик).