-1-
іменник чоловічого роду, істота
[іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чорносо́шник чорносо́шники
родовий чорносо́шника чорносо́шників
давальний чорносо́шникові, чорносо́шнику чорносо́шникам
знахідний чорносо́шника чорносо́шників
орудний чорносо́шником чорносо́шниками
місцевий на/у чорносо́шникові, чорносо́шнику на/у чорносо́шниках
кличний чорносо́шнику чорносо́шники

Словник синонімів

СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей (Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.