ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКАзаст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА)заст., ЧОРНОРИ́ЗКАзаст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯзаст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ[ЗАТВІ́РНИЦЯ]. [Матушка гуменя:] І я до тебе пригляджуся, чи годна ти черницею бути, у Христові невісти постригтися (Панас Мирний); Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко); Глянувши на Юлю суворими і змученими очима, тихо, як монахиня, [жінка] сказала: - Пан комендант наказав, щоб ви йшли приймати ванну (Григорій Тютюнник); На другий день, на світанні, попрощалася з батьком й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею (Є. Кравченко). - Пор. черне́ць.