чорномазий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний чорнома́зий чорнома́за чорнома́зе чорнома́зі
родовий чорнома́зого чорнома́зої чорнома́зого чорнома́зих
давальний чорнома́зому чорнома́зій чорнома́зому чорнома́зим
знахідний чорнома́зого, чорнома́зий чорнома́зу чорнома́зе чорнома́зих, чорнома́зі
орудний чорнома́зим чорнома́зою чорнома́зим чорнома́зими
місцевий на/у чорнома́зому, чорнома́зім на/у чорнома́зій на/у чорнома́зому, чорнома́зім на/у чорнома́зих

Словник синонімів

БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь - покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙрозм.,ВИ́МАЗАНИЙрозм.,ЗАВО́ЖЕНИЙрозм.,ЗАМА́ЩЕНИЙрозм.,ЗАВА́ЛЯНИЙдіал.;ЗАМУ́РЗАНИЙрозм.,ЗАШМАРО́ВАНИЙрозм.,МУРЗА́ТИЙрозм. (звичайно про людину або частини її тіла); ЧОРНОМА́ЗИЙпідсил.розм. (про людину); ЧО́РНИЙ (про те, що раніше мало інший колір, - покритий брудом, пилом, сажею і т. ін); НЕСВІ́ЖИЙ, ЗАНО́ШЕНИЙ, ЗАТА́СКАНИЙрозм. (про одяг, білизну і т. ін. - який був у вжитку, довгому використанні); ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, ЗАСМАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, ЗАСА́ЛЕНИЙ (забруднений чим-небудь масним); ЗАМА́ЦАНИЙрозм.,ЗАХВА́ТАНИЙрозм. рідше (з плямами від частого хапання); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). А там, на обрії не вершник таємничий, Ні! Будить заспаних і недолугих кличе Брудний, замурзаний веселий тракторист (М. Рильський); Ковалів довго витирав ганчіркою забрудненого стільця, нарешті запросив Бачуру сісти (М. Чабанівський); Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (В. Сосюра); Ходив Яшко зашмарований, з залізяччям у кишені, а гордість була написана і на завше замащеному обличчі, і в колючих, насмішкуватих очах (В. Большак); Яка вона [дитина] не є - хай іншим видається вона й сопливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона й найкрасивіша, і найрозумніша в світі (Ю. Збанацький); Просовують до його [нього] рученята голі чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду.. (Панас Мирний); - Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні - бувало командує [Кирило] (Панас Мирний); На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Григорій Тютюнник); На голові заношена, ще, видно, окопна шапка (О. Гончар); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (О. Донченко); Сергій дістав з кишені зім’ятого замацаного конверта (Ю. Мушкетик); Чи в неділю, чи в свято йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький).
СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину - темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙпідсил. розм.,ЧОРНОМА́ЗИЙпідсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙпоет.,СМАГЛЯВОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛЯВОВИ́ДИЙ, СМАГЛЯВОЧО́ЛИЙпоет., СМАГЛЯВОЩО́КИЙ (із смаглявим обличчям). Тамара познайомилася з сусідкою-полькою і з смаглявою сербіянкою Зарою (А. Хижняк); Очі в Єремії блищали, смугляві щоки почервоніли (І. Нечуй-Левицький); Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник); На порозі з’явилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах); - Шубу одягай!Замерзнеш у степу, - гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (З. Тулуб); Стогне смаглолиций боєць з рукою на перев’язі (Григорій Тютюнник); До зброї узялись діди, батьки, сини, І внуки підвелись, міцні, смаглявочолі (А. Малишко).